Витяги із Закону про "Вищу освіту"

Розділ І

Стаття 2. Законодавство України про вищу освіту 

    Законодавство України   про   вищу   освіту   базується    на Конституції України і складається з законів України "Про освіту" ,  "Про  наукову   і   науково-технічну діяльність", цього Закону та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до нього.   Якщо міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті,  що   передбачені   законодавством   про   вищу   освіту,   то застосовуються правила міжнародних договорів. 

Стаття 4. Право громадян на вищу освіту 

    1. Громадяни України мають право на здобуття вищої освіти.   Громадяни України  мають  право  безоплатно  здобувати   вищу освіту  в  державних  і  комунальних  вищих навчальних закладах на конкурсній основі в межах стандартів  вищої  освіти,  якщо  певний освітньо-кваліфікаційний  рівень громадянин здобуває вперше.  Вони вільні у виборі форми здобуття вищої  освіти,  вищого  навчального закладу, напряму підготовки і спеціальності.  

   2. Іноземці  та  особи  без  громадянства,  які перебувають в Україні на законних  підставах,  мають  право  на  здобуття  вищої освіти,  крім  права  на  здобуття  вищої освіти за рахунок коштів Державного  бюджету  України,  місцевих  бюджетів,  якщо  інше  не встановлено міжнародними договорами,  згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

  3.  Особа,  яку  визнано  біженцем  або  особою, яка потребує додаткового  захисту,  має  рівне  з  громадянами України право на здобуття вищої освіти.

Стаття 5. Мова навчання у вищих навчальних закладах

     Мова   навчання  у  вищих  навчальних  закладах  визначається статтею  20  Закону України "Про засади державної мовної політики".
Розділ ІІ

 Стаття 6. Структура вищої освіти 

1. До   структури   вищої   освіти    входять    освітні    й освітньо-кваліфікаційні рівні: 

   1) освітні рівні:   неповна вища освіта; базова вища освіта; повна вища освіта; 

   2) освітньо-кваліфікаційні рівні:    молодший спеціаліст;  бакалавр; спеціаліст, магістр. 

     Стаття 7. Освітні рівні вищої освіти

     1. Неповна вища освіта - освітній рівень вищої освіти  особи, який  характеризує  сформованість  її інтелектуальних якостей,  що визначають розвиток  особи  як  особистості  і  є  достатніми  для здобуття нею   кваліфікацій   за  освітньо-кваліфікаційним  рівнем молодшого спеціаліста. 

    2. Базова вища освіта - освітній рівень вищої  освіти  особи, який  характеризує  сформованість  її інтелектуальних якостей,  що визначають розвиток  особи  як  особистості  і  є  достатніми  для здобуття   нею  кваліфікацій  за  освітньо-кваліфікаційним  рівнем бакалавра. 

    3. Повна вища освіта - освітній рівень  вищої  освіти  особи, який  характеризує  сформованість  її інтелектуальних якостей,  що визначають розвиток  особи  як  особистості  і  є  достатніми  для здобуття   нею  кваліфікацій  за  освітньо-кваліфікаційним  рівнем спеціаліста або магістра. 

      4. Вищу освіту мають особи,  які завершили навчання  у  вищих навчальних закладах, успішно пройшли державну атестацію відповідно до стандартів вищої освіти і  отримали  відповідний  документ  про вищу освіту державного зразка. 

    Державна атестація   осіб,   які  закінчують  вищі  навчальні заклади усіх форм власності, здійснюється державною екзаменаційною комісією.    Положення    про   державну   екзаменаційну   комісію  затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти. 

     Стаття 9. Документи про вищу освіту

     1. Встановлюються  такі  види  документів,  які   засвідчують
здобуття   особою   вищої   освіти   та  кваліфікації  за  певними
освітньо-кваліфікаційними рівнями: диплом молодшого спеціаліста; диплом бакалавра;  диплом спеціаліста;  диплом магістра. 

     Зразки документів про вищу  освіту  затверджуються  Кабінетом
Міністрів України. 

    Вищий  навчальний  заклад,  вище  професійне  училище,  центр професійно-технічної освіти мають право видавати документ про вищу освіту   державного   зразка   тільки   з  акредитованого  напряму (спеціальності).  (  Абзац  сьомий  частини  першої  статті  9  із змінами,  внесеними  згідно  із  Законом N 1158-IV  від 11.09.2003 )

    Для осіб,   які   навчалися   за  кошти  державного  бюджету, документи про вищу освіту виготовляються та видаються  за  рахунок коштів Державного бюджету України.

 Розділ IV

Стаття 16. Система вищої освіти

     Систему вищої освіти складають:   вищі навчальні заклади всіх форм власності; інші юридичні особи,  що надають  освітні  послуги  у  галузі вищої освіти;  органи, які здійснюють управління у галузі вищої освіти. 

Стаття 21. Повноваження власника (власників) вищого
                навчального закладу

     1. Повноваження власника (власників)  щодо  управління  вищим навчальним  закладом  визначаються в межах законів статутом вищого навчального  закладу.  Власник   (власники)   вищого   навчального закладу:

•  розробляє статут вищого навчального закладу; 
•  організовує ліцензування вищого навчального закладу; 
•  призначає керівника  вищого  навчального  закладу  на  умовах 
•  контракту відповідно до цього Закону; 
•  здійснює контроль   за   фінансово-господарською   діяльністю 
• вищого навчального закладу; 
•  здійснює контроль за дотриманням умов,  передбачених рішенням 
• про заснування вищого навчального закладу; 
•  приймає рішення  про  реорганізацію  або  ліквідацію   вищого 
• навчального закладу; 
• здійснює інші повноваження, передбачені законом. 

     2. Власник    (власники)    здійснює    (здійснюють)   права, передбачені частиною першою цієї  статті,  щодо  управління  вищим навчальним  закладом  безпосередньо  або  через  уповноважений ним орган (особу).  Власник (власники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) може   делегувати   свої   повноваження   керівникові  або  вищому колегіальному   органу    громадського    самоврядування    вищого навчального закладу.

Розділ  VI

Стаття 32. Керівник вищого навчального закладу

     1. Безпосереднє  управління  діяльністю  вищого   навчального закладу  здійснює  його керівник - ректор (президент),  начальник, директор тощо.

     2. Керівник вищого навчального закладу в межах  наданих  йому
повноважень: 

• вирішує питання   діяльності   вищого   навчального  закладу, 
• затверджує його структуру і штатний розпис;
•  видає накази і розпорядження, обов'язкові для виконання всіма 
• працівниками   і   структурними  підрозділами  вищого  навчального закладу; 
•  представляє вищий навчальний  заклад  у  державних  та  інших 
• органах,  відповідає  за  результати його діяльності перед органом 
• управління,  у підпорядкуванні якого  перебуває  вищий  навчальний заклад;

•   приймає на роботу та звільняє з роботи працівників; 
•   забезпечує охорону праці, дотримання законності та порядку; 
•   визначає функціональні обов'язки працівників; 
•  формує контингент осіб,  які навчаються у вищому  навчальному 
• закладі; 
•  відраховує та  поновлює  на  навчання осіб,  які навчаються у вищому    навчальному   закладі,   за   погодженням   з   органами студентського  самоврядування;  

•   контролює виконання навчальних планів і програм; 
•  контролює дотримання  всіма  підрозділами   штатно-фінансової дисципліни; 
•  забезпечує дотримання службової та державної таємниці; 
•  здійснює контроль  за якістю роботи викладачів,  організацією 
• навчально-виховної та культурно-масової роботи,  станом  фізичного виховання   і   здоров'я,   організовує   побутове  обслуговування учасників навчально-виховного процесу та інших працівників  вищого навчального закладу; 
•  разом із  профспілковими  організаціями подає на затвердження вищому колегіальному  органу  громадського  самоврядування  вищого навчального закладу правила внутрішнього розпорядку та колективний договір і після затвердження підписує його. 

     Керівник вищого навчального закладу відповідає за провадження освітньої  діяльності у вищому навчальному закладі,  за результати фінансово-господарської діяльності,  стан і збереження будівель та іншого майна.

     Для вирішення   основних   питань  діяльності  відповідно  до статуту керівник вищого  навчального  закладу  створює  робочі  та дорадчі органи, а також визначає їх повноваження.

     Керівник вищого  навчального  закладу  щорічно  звітує  перед власником  (власниками)  або  уповноваженим  ним  (ними)   органом (особою) та вищим колегіальним органом громадського самоврядування вищого навчального закладу.

     Керівник вищого навчального  закладу  відповідно  до  статуту може  делегувати  частину  своїх  повноважень своїм заступникам та керівникам структурних підрозділів.

     3. При виході на пенсію з посади керівника вищого навчального закладу  керівник,  який  пропрацював  на цій посаді не менше двох термінів підряд, може бути призначений на посаду почесного ректора (президента),   начальника,   директора  тощо  вищого  навчального закладу із виплатою грошового  утримання  за  рахунок  навчального закладу  в  розмірі  заробітної  плати,  яку  він  отримував перед виходом на пенсію.

     Призначення почесного   ректора   (президента),   начальника, директора  тощо вищого навчального закладу здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.  Умови  призначення  та виплати   грошового   утримання   визначаються  у  статуті  вищого навчального закладу.

Стаття 38. Студентське самоврядування

     1.  У вищих навчальних закладах та їх структурних підрозділах діє  студентське  самоврядування,  яке  є   невід'ємною   частиною громадського самоврядування відповідних навчальних закладів.

     У студентському   самоврядуванні  беруть  участь  особи,  які навчаються у вищому навчальному закладі. Усі особи, які навчаються у  вищому  навчальному  закладі,  мають  рівне  право  на участь у студентському самоврядуванні.

     Студентське самоврядування   забезпечує   захист   прав    та інтересів  осіб,  які навчаються у вищому навчальному закладі,  та їхню участь в управлінні вищим навчальним закладом.

     Студентське самоврядування    здійснюється    особами,    які навчаються  у  вищому навчальному закладі,  безпосередньо та через органи студентського самоврядування, що обираються шляхом таємного голосування.

     2.  У  своїй  діяльності  органи студентського самоврядування керуються законодавством, рішеннями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти, та   відповідного   центрального   органу   виконавчої   влади,  в підпорядкуванні   якого   знаходиться   вищий  навчальний  заклад, статутом вищого навчального закладу.

     3. Органи студентського самоврядування:

•      приймають акти,  що   регламентують   їхню   організацію   та 
• діяльність; 
•      проводять організаційні,      наукові,      культурно-масові, 
• спортивні, оздоровчі та інші заходи; 
•      сприяють працевлаштуванню  осіб,  які  навчаються  у   вищому 
• навчальному закладі; 
•      розпоряджаються коштами  та  іншим майном,  що знаходяться на 
• їхньому балансі та банківських рахунках; 
•      виконують інші функції.

За погодженням  з  органом  студентського  самоврядування   у вищому навчальному закладі приймається рішення про: 

•  відрахування осіб,   які   навчаються  у  вищому  навчальному 
• закладі, та їх поновлення на навчання; 
•  переведення осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі за  державним  замовленням,  на  навчання за контрактом за рахунок коштів фізичних та юридичних осіб; 
•  переведення осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі за  контрактом  за рахунок коштів фізичних та юридичних осіб,  на навчання за державним замовленням; 
•  призначення заступника декана,  проректора,  які відповідають за роботу із студентами; 
• поселення осіб,  які навчаються у вищому навчальному закладі, 
• в гуртожиток і виселення з гуртожитку; 
• затвердження рішень  з  питань   студентських   містечок   та 
• гуртожитків   для   проживання   осіб,  які  навчаються  у  вищому 
• навчальному закладі. 

     4. Студентське   самоврядування   здійснюється    на    рівні студентської  групи,  факультету,  гуртожитку,  вищого навчального закладу.  Залежно від контингенту  студентів,  типу  та  специфіки вищого   навчального   закладу   студентське  самоврядування  може здійснюватися  на  рівні   курсу,   спеціальності,   студентського містечка, структурних підрозділів вищого навчального закладу.

     5. Вищим  органом  студентського  самоврядування  є  загальні збори (конференція) осіб,  які  навчаються  у  вищому  навчальному закладі та які:

•  ухвалюють Положення про студентське самоврядування; 
• обирають виконавчі  органи  студентського  самоврядування  та 
• заслуховують їх звіти; 
•  визначають структуру,   повноваження   та   порядок   обрання 
• виконавчих органів студентського самоврядування. 

     6. Керівник  вищого  навчального закладу має всебічно сприяти створенню  належних  умов  для  діяльності  органів  студентського самоврядування    (надання    приміщення,    меблів,   оргтехніки, забезпечення телефонним зв'язком,  постійним  доступом  до  мережі Інтернет,  відведення місць для встановлення інформаційних стендів тощо).

     Фінансовою основою  студентського  самоврядування  є   кошти, визначені  Вченою  радою  вищого  навчального закладу в розмірі не менше 0,5 відсотка коштів спеціального фонду відповідного  вищого навчального закладу.

     Кошти органів  студентського  самоврядування спрямовуються на виконання їх завдань і повноважень. Не менш як 30 відсотків коштів мають  витрачатися  на  підтримку  наукової  діяльності осіб,  які навчаються у вищому навчальному закладі.

    Розділ VII

 Стаття 41. Навчально-виховний процес 

 Навчально-виховний процес забезпечує можливість:

здобуття особою   знань,  умінь  і  навичок  у  гуманітарній, соціальній, науково-природничій і технічній сферах;  інтелектуального, морального,   духовного,   естетичного    і фізичного розвитку особи,  що сприяє формуванню знаючої, вмілої та вихованої особистості. 

     Стаття 42. Форми навчання у вищих навчальних закладах

     Навчання у вищих навчальних закладах здійснюється  за  такими
формами:

•      денна (очна); 
•      вечірня; 
•      заочна, дистанційна; 
•      екстернатна. 

     Форми навчання  можуть  бути  поєднані.  Терміни  навчання за відповідними   формами   визначаються    можливостями    виконання освітньо-професійних    програм    підготовки   фахівців   певного освітньо-кваліфікаційного рівня.

     Екстернатна форма навчання  -  особлива  форма  навчання,  що передбачає  самостійне вивчення навчальних дисциплін,  складання у вищому навчальному закладі заліків, екзаменів та проходження інших форм підсумкового контролю, передбачених навчальним планом.

 Стаття 44. Умови прийому на навчання до вищого 

                навчального закладу

     1. Прийом  осіб  на  навчання  до  вищих  навчальних закладів здійснюється на конкурсній  основі  відповідно  до  їх  здібностей незалежно  від  форми власності навчального закладу та джерел його фінансування.

     2. Умови  конкурсу  мають   забезпечувати   дотримання   прав громадян у галузі освіти.

    3. Поза  конкурсом,  а  також  за  цільовими направленнями до вищих навчальних закладів державної та комунальної форм  власності особи   зараховуються   у   випадках  і  у  порядку,  передбачених законодавчими актами.

     4. Прийом на  навчання  до  вищого  навчального  закладу  для підготовки    фахівців    усіх   освітньо-кваліфікаційних   рівнів проводиться відповідно  до  умов  прийому  на  навчання  до  вищих навчальних закладів.

     Правила прийому  на  навчання  до  вищого навчального закладу затверджуються  його  керівником  за  погодженням  із  центральним
органом  виконавчої  влади,  що  забезпечує  формування  державної
політики у сфері освіти.

  

Розділ VIII

Стаття 46. Учасники навчально-виховного процесу

     Учасниками навчально-виховного  процесу  у  вищих  навчальних
закладах є: 

•   педагогічні і науково-педагогічні працівники; 
•  особи, які навчаються у вищих навчальних закладах; 
•  працівники вищих     навчальних     закладів     (категорійні спеціалісти,     старші    лаборанти,    завідувачі    навчальними лабораторіями, методисти та інші).

Стаття 54. Права осіб, які навчаються у вищих навчальних
                закладах

     1. Особи,  які навчаються у вищих навчальних закладах,  мають
право на:

•   вибір форми навчання; 
•  безпечні і нешкідливі умови навчання, праці та побуту; 
• трудову діяльність у позанавчальний час;   додаткову оплачувану  відпустку  у  зв'язку  з  навчанням  за основним  місцем  роботи,  скорочений  робочий час та інші пільги, передбачені  законодавством  для  осіб,  які  поєднують  роботу  з навчанням;   користування навчальною,  науковою,  виробничою,  культурною, спортивною,  побутовою,  оздоровчою   базою   вищого   навчального закладу; 
•  участь у     науково-дослідних,     дослідно-конструкторських роботах,   конференціях,   симпозіумах,   виставках,    конкурсах, представлення своїх робіт для публікацій; 
•  участь в   обговоренні   та  вирішенні  питань  удосконалення навчально-виховного процесу, науково-дослідної роботи, призначення стипендій, організації дозвілля, побуту, оздоровлення; 
•  надання пропозицій щодо умов і розмірів плати за навчання; 
•   участь у об'єднаннях громадян;
•  участь   у  діяльності  органів  громадського  самоврядування вищого  навчального  закладу  та  факультетів,  Вченої ради вищого навчального   закладу   та   факультетів,   органів  студентського самоврядування; 
•  обрання навчальних   дисциплін   за  спеціальністю  в  межах, передбачених освітньо-професійною програмою підготовки та  робочим навчальним планом; 
•   участь у формуванні індивідуального навчального плану; 
•  моральне та (або) матеріальне заохочення за успіхи у навчанні та активну участь у науково-дослідній роботі; 
• захист від  будь-яких   форм   експлуатації,   фізичного   та психічного насильства; 
• безкоштовне користування    у   вищих   навчальних   закладах бібліотеками, інформаційними   фондами,   послугами   навчальних, 
• наукових,   медичних   та  інших  підрозділів  вищого  навчального закладу;
•  канікулярну відпустку   тривалістю   не   менше   ніж   вісім календарних тижнів. 

     2. Студенти  вищих  навчальних  закладів,  які  навчаються за денною (очною) формою навчання,  мають право на пільговий проїзд у транспорті, а  також  на забезпечення гуртожитком   у  порядках,  встановлених  Кабінетом Міністрів України.

     Студенти вищих навчальних закладів мають право  на  отримання стипендій,   призначених  юридичними  та  фізичними  особами,  які направили їх на навчання,  а також інших стипендій  відповідно  до законодавства.

     Стаття 55. Обов'язки осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах

     Особи, які   навчаються   у   вищих   навчальних    закладах,
зобов'язані:

• додержуватися законів,   статуту   та   правил   внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу; 
• виконувати графік навчального процесу та  вимоги  навчального плану.

Розділ XIV

Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.